неділя, 4 січня 2015 р.

"Ода вічному життю"


Життя моє, дозволь тебе любити!
Зашити щастям зроблені дірки
Дозволь тебе та світ відкрити
Та істинну дорогу віднайти.
Дозволь крізь сум побачить щастя
Та райдугу із серця в світ впустить.
Закрий же всі дороги до нещастя,
Щоб міг мій настрій в вись вступить.
Життя моє, дозволь пірнати в спокій!
І бачить, чуть усе, що в світі є
Побачити, вхопити світ широкий
За нитку вдачі, так як є.
Дозволь мені тебе обняти
Та очі високо до неба піднести.
Дозволь своє життя перевернути
Та голосно, безпристрасно іти.
Життя моє, дозволь відчути щастя!
І мчать щосили до мети
Бо ж хочеться всього лиш за зап’ястя
Промчать вперед за всі світи.
Дозволь у тьму незгод надію бачить,
В долонях сіяти зірки
Дозволь душею сонце бачить
Пройти за ним усі стежки.
Життя моє, дозволь мені любити!
Творити мир та злагоду таки
На полотні народу душу шити
Та розум в пошуках знайти.
Я хочу бачити, радіти і сміятись
І знати – життя ж таки моє
З надією ніколи не прощатись
А вірити безпам’яті в буття моє
Франчук Марта. 20.09.2014 ©


Немає коментарів:

Дописати коментар